subcategory-bg

Карієс — найпоширеніше стоматологічне захворювання. Його ознаки були виявлені археологами у давніх людей, останки яких датовані 2,5-3 тис. років до н.е. Незважаючи на багатовікову історію захворювання, частота його народження значно зросла за останні 50-80 років. За даними ВООЗ, поширеність карієсу в світі складає 80-98%*.

Карієс — це патологічний процес, що супроводжується демінералізацією твердих тканин зуба і утворенням у ньому порожнини. В американському навчальному посібнику з консервативної стоматології до даного визначення додано істотне уточнення. Карієс зубів — це інфекційне мікробіологічне захворювання, яке призводить до локального руйнування кальцинованої тканини. Таке визначення вказує на основну причину патології — бактеріальну інфекцію, яку часто ігнорують при розробці методів лікування хвороби **.

Причини, наслідки

Основною причиною карієсу, яка викликала різке збільшення випадків захворювання за останні півстоліття, вчені називають зміну харчових звичок. Збільшення у продуктах харчування частки вуглеводів, які швидко розщеплюються, сприяє активному розмноженню патогенних мікроорганізмів, які й руйнують тканини зуба.

Вчені встановили, що загрозу зубам представляють не все бактерії ротової порожнини. Головний «шкідник» — це Streptococcus mutans, бактерія, що відноситься до грампозитивних факультативних анаеробів. Вони розкладають вуглеводи на кислоти, які руйнують захисний шар коронки зуба — шар емалі. За даними ВООЗ, кількість уживаного людьми цукру за останнє десятиліття минулого століття збільшилася в 10 разів, що корелює зі збільшенням захворюваності.

Після того, як вчені визначили, від чого з’являється карієс, справа, здавалося б, залишилася за малим — створити препарат, який вибірково впливає на бактерію. Але поки таких ліків не існує, необхідно впливати на фактори, які прискорюють ураження зубів. До них відносяться:

  • утворення нової каріозної порожнини кожні 3-6 місяців
  • мала кількість відокремлюваної слини
  • зміна складу слини
  • порушення обмінних процесів
  • кількість екзогенного (зовнішнього) фтору
  • шкідливі звички: куріння, алкоголізм, вживання наркотичних речовин
  • недотримання гігієни порожнини рота

Ці фактори вказують на те, що людина входить до групи ризику. Якщо буде виявлено 2 і більше фактори, то ризик розвитку карієсу й інших стоматологічних патологій стає дуже великий. Також відзначаються генетичні причини карієсу: мутації генів, що відповідають за мінералізацію кісткової тканини.

Харчування

Встановлено, що на частоту появи карієсу впливає не просто багата вуглеводами, зокрема цукром, їжа, але і тривалість її контакту з поверхнею зуба. Вживання солодощів між основними прийомами їжі, особливо при недотриманні гігієни порожнини рота, в 100% призводить до розвитку карієсу.

Виникнення патології також обумовлено:

  • недостатністю білків у раціоні харчування
  • низьким рівнем вмісту вітамінів
  • серйозними порушеннями режиму харчування протягом тривалого часу: переїдання, недоїдання, яке впливає на склад, кількість і буферну ємність (здатність нейтралізувати луги і кислоти) слини
  • консистенцією вживаної їжі — їжа, що не вимагає активного пережовування, сприяє утворенню твердих відкладень і м’якого нальоту на зубах, які є субстратом для розмноження патогенних мікроорганізмів

Харчові пристрасті мають істотний вплив на здоров’я зубів. Наприклад, високовуглеводна їжа знижує здатність слини нейтралізувати кислоти, а високобілкова — підвищує. У дітей першого року життя патологія навіть має відповідну назву — «карієс вигодовування» або «пляшковий синдром». Захворювання розвивається, коли дитина засинає із соскою від пляшечки з підсолодженою сумішшю, затиснутою в зубах. Вуглеводи, що легко ферментуються, викликають розмноження каріесогенних (які викликають карієс) бактерій.

Захворювання

Версія, згідно з якою провокуючим фактором карієсу є системні захворювання, що порушують кровопостачання і обмінні процеси в пульпі зуба, виявилася безпідставною. Емаль зубів — високоміцна тканина, яка підтримує свої статки тільки шляхом оборотної реакції обміну (іонами кальцію і фосфору з рідиною слини). Її пошкодження можуть викликати хвороби, які змінюють склад, кількість виробленого слинними залозами. Системні захворювання також знижують бар’єрну функцію організму і структурну резистентність (несприйнятливість) зубів до карієсу.

Ризик руйнування зубів збільшується при наявності патології у період їх формування і прорізування. Наприклад, карієс у дітей можуть спровокувати різні захворювання, які призводять до зниження імунітету, патології формування зубного ряду і емалі, неправильний прикус, пізнє прорізування зубів.

Вплив зовнішніх впливів

Основним патогенним фактором, що впливає на розвиток карієсу, вчені називають іонізуюче випромінювання. При променевій терапії, особливо в області голови та шиї, вже через 6-8 місяців на емалі з’являються білі плями, а потім і каріозна порожнина. Найчастіше при опроміненні розвивається пришийковий карієс, який стрімко прогресує, захоплюючи часом усі зуби. Такий феномен дав можливість визначити патологічний процес, як променевий карієс.

Мікроорганізми

З зубної бляшки були виділені бактерії, які сприяли зсуву рН зуба до критичних показників — 4,5-5,0. У результаті засвоєння і переробки вуглеводів, бактерії виділяють кислоти, які надають демінералізучий вплив на тверді тканини зуба, викликаючи спочатку поверхневий, а потім глибокий карієс. У дітей формування нормальної мікрофлори ротової порожнини завершується до 4 років, тому у малюків від 1 року до 3 років великий ризик виникнення карієсу.

Не всі мікроорганізми здатні викликати пошкодження емалі. Для того щоб протистояти змивання слиною, плівка бактерій повинна щільно закріплюватися на зубі. Таку здатність мають представники роду стрептококів. Вони можуть зв’язуватися з рецепторами білків слини, що покриває зубну коронку у вигляді пеллікули — особливої плівки на поверхні зуба, що з’являється після його прорізування.

Плівка захищає зуби від кислот, але сприяє «прилипанню» бактерій. Крім того, Streptococcus mutans здатні виділяти клейку субстанцію, яка допомагає бактерії приклеюватися не тільки до зуба, але і один до одного, утворюючи конгломерат бактерій, що наростає у товщину. Ця субстанція є відмінним живильним середовищем для розвитку й інших мікроорганізмів, які формують бляшку.

Раніше вважалося, що карієсогенні мікроорганізми не можуть втриматися у дітей, у яких зубки ще не прорізалися. Але вже відомо, що бактерії локалізуються в борозенках язика немовлят. Це збільшує ризик розвитку захворювань зубів одразу після їх появи.

Симптоми, стадії захворювання, види карієсу

Класифікація карієсу проводиться за глибиною ураження зубів. За цією ознакою захворювання поділяють на кілька стадій:

  1. Патологію у стадії потемніння емалі — на поверхні зуба з’являються матові (без блиску) плями темного (коричневого або чорного) кольору. Згодом пігментація посилюється, але видимих дефектів немає. Ця стадія карієсу може не прогресувати тривалий час — роками.
  2. Поверхневий — руйнується поверхневий шар емалі без залучення до процесу демінералізації дентину.
  3. Середній — відбувається руйнування кісткової речовини зуба (дентину).
  4. Глибокий карієс — вражений весь шар кісткової тканини і відбувається запалення пульпи — пухкої волокнистої сполучної тканини, що пронизана судинами і заповнює усю внутрішню частину зуба (пульпіт).

Якщо критерієм є тип уражених тканин, то захворювання поділяють на карієс:

  • емалі
  • дентину
  • поверхні кореня зуба

За локалізацією дефекту захворювання класифікується на:

  1. Пришийковий карієс, при якому дефект розташовується біля краю ясен. У цьому місці шар емалі дуже тонкий, часто накопичуються тверді відкладення, від яких неможливо позбутися самостійно, тому яснева борозенка — ідеальне місце утворення бляшки.
  2. Карієс між зубами (апроксімальний) — найчастіше вражає передні зуби. Ці місця важко піддаються очищенню за допомогою щітки і не дозволяють слині вільно омивати поверхню зуба, тому в міжзубному просторі накопичуються бактерії і утворюється каверна (порожнина).
  3. Фісурний — дефект виникає на поверхні коронки зуба в її природних поглибленнях. За частотою виникнення ця форма карієсу лідирує, так як природні виступи захищають колонії бактерій від змивання слиною. Уже через 0,5-2 роки на місці утворення бляшки в фісурах розвивається карієс.

У дітей найчастіше виникає контактний карієс передніх зубів. У дорослих цей вид патології викликають генетичні аномалії.

Крім того, розрізняють наступні види карієсу:

  • первинний — дефект виник вперше і не піддавався лікуванню
  • вторинний — утворення каріозної порожнини сталося під поверхнею пломби або під незнімним зубним протезом (коронкою)

Симптоми карієсу залежать від стадії та виду захворювання. На етапі плями і підповерхневої демінералізації емалі захворювання протікає безсимптомно. Але в деяких випадках навіть на самій першій стадії від пацієнтів можна почути скарги на біль.

Це залежить від ступеня зміщення рідини в канальцях дентинного шару, яка тисне на чутливі нервові закінчення і викликає хворобливі відчуття. При проникненні мікроорганізмів глибше до кісткової тканини, їх токсини викликають запальний процес у пульпі. На початковому етапі він проявляється короткочасними (до 10 секунд) болями. Такий швидко минаючий больовий імпульс свідчить про зворотній пульпіт — стан, який можна призупинити шляхом пломбування.

На стадії «крейдяної плями», якщо шар дентину значний, скарги відсутні, але може відзначатися чутливість зубів на температурні, хімічні або механічні подразники. При витончені кісткової тканини короткочасний біль з’являється при попаданні в порожнину частинок їжі або впливу холодного/гарячого блюда. При усуненні подразника біль проходить.

При пульпіті біль, у залежності від стадії, може бути точковим і короткочасним, тривалим і розлитим, тупим чи гострим. Крім больових відчуттів відзначається смердюче дихання, дискомфорт при натисканні і змиканні зубів, видимі дефекти.

Діагностика і профілактика карієсу

Початковий карієс вилікувати легше, тому важливо своєчасно виявити захворювання і поставити правильний діагноз. Методики, що дозволяють виявити і диференціювати патологію, встановити стадію прогресування, наступні:

  • дослідження за допомогою зонда і стоматологічного дзеркала
  • візуальне виявлення матових плям після висушування зуба
  • візуальні дослідження в поляризованому світлі (транслюмінісценція)
  • фарбування 2% розчином метиленового синього
  • рентгенологічне дослідження
  • панорамний знімок, виконаний з використанням дентального томографа
  • термодіагностика карієсу за допомогою зрошення ефіром або холодною водою
  • електроодонтометрія — дослідження реакції пародонту на подразнення електричним струмом
  • лазерна діагностика з використанням діагностичного апарату «Діагнодент»
  • фісуротомія — розтин кісткового шару в проекції темної плями

У якості профілактичних заходів необхідно:

  • стежити за гігієною і здоров’ям порожнини рота
  • використовувати для чищення стерильні або продезинфіковані засоби: зубні щітки, нитка
  • правильно і збалансовано харчуватися
  • вживати вітамінно-мінеральні комплекси
  • регулярно відвідувати стоматолога
  • періодично знімати тверді відкладення, звернувшись до професіонала
  • уникати стресів, перевтоми

Важливим етапом профілактики карієсу у дітей раннього віку є контроль за станом зубів і ротової порожнини жінки до і після вагітності, своєчасне лікування патологій. Сучасні методи профілактики карієсу у дітей 1-3 років включають введення природного антагоніста бактерії Streptococcus mutans — однієї з видів лактобактерій. Штами додають до молока, суміші для вигодовування. Цей метод дає можливість швидше завершити формування мікрофлори ротової порожнини та «витіснити» карієсогенні мікроорганізми.

При високому ризику виникнення карієсу можна пройти процедуру фторування зубів, яка допомагає зміцнити ослаблену емаль, а також герметизацію фісур. Методика заповнення фісур спеціальним герметиком допомагає уникненню карієсу: у дітей, при незавершеному процесі мінералізації після прорізування зубів, і у дорослих, при ризику розвитку патології  (фісурного карієсу), а також розвитку вторинного карієсу.

Профілактика карієсу включає нескладні методи, що вимагають чіткого дотримання. Як позбутися карієсу зможе порадити тільки лікар. Самолікування призведе до рецидиву або прогресування патології.

Лікування карієсу, застосування препарату Стоматидин®

Основне лікування карієсу — це симптоматична медикаментозна терапія:

  • знеболення за допомогою анальгетиків
  • фізіотерапія
  • аплікації з лікарською речовиною
  • поповнення рівня фтору
  • прийом препаратів з кальцієм і вітамінами

При глибокому карієсі застосовують очистку каверни і її пломбування. Перед тим, як лікувати карієс, обов’язково потрібно пройти обстеження і усунути всі вогнища інфекції в організмі.

На стадії «крейдяної плями» невеликого діаметра, призначають процедуру ремінералізації — курс послідовних аплікацій з лікарськими речовинами, здатними відновити структуру і міцність емалі.

Лікування карієсу буде не повним без застосування Стоматидин®. Це препарат, який надає:

  • антибактеріальну дію на широкий спектр бактерій, у тому числі і збудників карієсу
  • м’яку анальгетичну (знеболювальну) дію
  • протизапальний, дезодоруючий, дезінфікувальний вплив

Стоматидин® має пролонговану дію — після разового застосування його активна дія зберігається протягом 8-10 годин. Препарат зручний у використанні, його можна застосовувати як лікувальний і профілактичний засіб, так як він не має протипоказань, добре переноситься навіть дитячим або ослабленим організмом.

Лікування карієсу із застосуванням Стоматидин® допомагає виключити поширення інфекції на інші тканини ротової порожнини, зупинити ремінералізацію кісткової тканини завдяки поліпшенню метаболізму на клітинному і тканинному рівнях, загальмувати розвиток запального процесу в пульпі, яснах. Препарат не має системної дії, так як практично не всмоктується і не потрапляє у кровотік. Локальна дія забезпечує відсутність лікарського навантаження на здорові тканини. Застосування засобу в якості ополіскувача допоможе підтримувати гігієну ротової порожнини на високому рівні. Підібрати дозування і тривалість курсу лікування допоможе лікар.

Iнструкцiя
Читайте також:
more-img
Біль у горлі, першіння і дискомфорт — найчастіші причини звернення до терапевта або ЛОР лікаря...
Подробней
more-img
Неприємний запах з рота (галітоз) — проблема, особисто або опосередковано знайома майже кожному. Багато хто...
Подробней
самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я