Серед захворювань ЛОР-органів хронічний фарингіт становить 40 % випадків. Захворювання глотки посідають друге місце, поступаючись першістю патологіям носа й навколоносових пазух.
Фарингіт — це гостре або хронічне запальне захворювання, що охоплює слизову й лімфоїдну тканини задньої стінки глотки. Фарингіт у дорослих найчастіше є ускладненням перебігу таких хвороб, як карієс, синусит, риніт. Фарингіт у дітей, що протікає в гострій формі, як правило, не зустрічається ізольовано. Він є симптомом гострого аденіту або ангіни.
Останнім часом частота зустрічальності хронічного фарингіту істотно збільшилася, що вимагає застосування сучасних методів діагностики для виявлення причин захворювання, чинників, що підтримують запальний процес у глотці, і призначення адекватного лікування.
Причини та наслідки захворювання
Фарингіт може бути спровокований різними чинниками. І розуміння причин, що викликали розвиток хвороби, відіграє дуже важливу роль для вибору правильного методу терапії. Адже лікування фарингіту бактеріальної та вірусної етіології буде принципово різним. Причини, що спричиняють появу хронічного фарингіту, ті самі, що й гострого. Відмінності тільки в тривалості впливу патогенних чинників. Причини фарингіту:
- несприятливі кліматичні та екологічні чинники: пил, сухе повітря, загазованість атмосфери
- шкідливі виробничі умови: висока запиленість, мікроклімат, що надмірно охолоджує або нагріває, промислові аерозолі
- шкідливі звички: паління, зловживання гострою і надто гарячою/холодною їжею та напоями, регулярне вживання алкоголю
- системні захворювання ШКТ, органів дихання, ниркові та серцево-легеневі патології
- ендокринні захворювання і порушення обміну речовин: цукровий діабет, гіпотиреоз
- гормональний дисбаланс: клімакс, вагітність
- наявність вогнищ інфекції в порожнині рота і верхніх дихальних шляхах: часті хвороби горла, риніти, синусити, тонзиліти різної етіології, викривлення носової перегородки, карієс
- впровадження інфекційних агентів: вірусів, бактерій, патогенних грибків
- алергічна реакція
- дистрофічні процеси в тканинах носа, глотки, гортані, зумовлені віковими змінами
- зниження імунітету
- тривалі стреси
- травми горла через чужорідні тіла або внаслідок хірургічного впливу
Віруси
Дослідження показали, що віруси — це найпоширеніша причина фарингіту в дитини та дорослого. Понад 70 % випадків захворювання мають вірусну природу. Найчастіше виявляються збудники:
- риновіруси
- респіраторний синцитіальний вірус
- коронавіруси
- аденовірус
- віруси грипу та парагрипу
Бактерії
Запалення глотки спричиняють такі бактерії:
- бета-гемолітичний стрептокок групи А, найчастіше є причиною хвороби в дітей у 15–30 % випадків, а в дорослих — 5–17 %
- стрептококи груп C і G порівняно рідко провокують патологію
Гриби
У разі зниження імунітету захворювання можуть викликати патогенні грибки (фарингомікоз). Найчастіше збудником є грибок із роду Candida. У разі езофагеально-рефлюксної хвороби в посівах зі слизової виявляються дріжджові грибки. Факторами, що провокують фарингомікоз, є:
- імунодефіцитні стани, спричинені СНІДом, онкологією, частими інфекційними захворюваннями, ендокринними та гормональними порушеннями
- порушення мікрофлори глотки внаслідок тривалого прийому антибіотиків, глюкокортикоїдів, хіміотерапії
- наявність знімних зубних протезів
Частота зустрічальності фарингомікозу становить 30–40 %. Ускладнення за цього виду патології трапляються рідко, проте на його тлі може статися розвиток заглоткового абсцесу або грибкового сепсису.
Мікроби
Дитина, яка часто хворіє, потрапляє до групи ризику, у неї причиною фарингіту можуть стати мікроби, що спричиняють ГРВІ та ГРЗ.
Патологію можуть спричиняти :
- вірус Епштейна-Бара, при інфекційному мононуклеозі
- Yersinia enterocolitica у разі ієрсиніозу (інфекційна хвороба, що вражає ШКТ, шкіру, суглоби тощо)
- гонокок при гонорейному фарингіті
- Leptotrix buccalis — за лептотрихозу глотки (ураження слизової рота)
Як правило, фарингіт спричиняє не окремий патогенний мікроорганізм, а ціла асоціація мікробів — 2–3 види.
Наслідки та ускладнення
Якщо розвинувся фарингіт, симптоми нездужання виникають практично відразу. Зокрема, хвороба часто спричиняє підвищення температурних показників. Температура за фарингіту спричинена загальною інтоксикацією організму продуктами життєдіяльності хвороботворних мікроорганізмів, пірогенними речовинами, що виділяються внаслідок запалення і як відповідь імунної системи. За сильної патології температура досягає високих значень (фебрильна) і супроводжується ознаками лихоманки, а за легкого перебігу хвороби температура субфебрильна — 37,1–38,0°С.
Кашель за фарингіту спричинений подразненням слизової оболонки глотки хімічними, термічними або механічними факторами. Також за фарингіту кашель може бути спровокований алергічною реакцією, мікробним агентом, підвищеним утворенням мокротиння та утрудненням його видалення через високу в’язкість, спазмом бронхів.
Запущений або недолікований фарингіт може призводити до серйозних ускладнень:
- гайморит
- синусит
- ларингіт
- запалення нирок
- отит
- ревматичне ураження суглобів, серця
Захворювання небезпечне не тільки для самого хворого, а і для оточуючих, оскільки фарингіт заразний.
Симптоми, стадії захворювання, види
Фарингіт класифікують:
- За перебігом захворювання на:
- гострий
- хронічний
- За видом інфекційного агента на:
- грибковий
- вірусний (у т.ч. герпетичний)
- бактеріальний (у т.ч. стрептококовий)
- алергічний фарингіт
Відповідь на запитання, заразний фарингіт чи ні, залежить насамперед від чинників, які спричинили його розвиток. Зокрема, найбільш заразними формами хвороби є вірусний і бактеріальний фарингіт, трохи менш заразний грибковий. А алергічний взагалі не становить жодної загрози для оточення.
У тому разі, якщо захворювання поширюється на гортань, діагностується ларингофарингіт. Якщо запальний процес поширюється на носову порожнину — виявляють ринофарингіт. Також існують і інші види фарингіту залежно від характеру перебігу, ступеня ураження слизової та інших чинників.
Гострий фарингіт підрозділяється на:
- катаральний, який супроводжується набряком і гіперемією слизової глотки, появою блискучих ділянок, відділенням слизу
- гнійний фарингіт, з утворенням на фолікулах гнійних відкладень і пробок
Хронічний фарингіт має кілька варіантів перебігу:
- катаральний — легка форма захворювання
- гіпертрофічний фарингіт — відзначаються ознаки запалення (гіперемія, набряк), гіпертрофія (збільшення розміру) язичка і тканин м’якого піднебіння
- атрофічний, що супроводжується стоншенням (атрофією) слизової, яка стає сухою, блідою, глянцевою; можлива кровоточивість, відокремлювана кров має густу консистенцію, схильна до утворення кірочок.
Найважчим і найнебезпечнішим ускладненням атрофічного фарингіту є виразково-ерозивні зміни тканин горла, які можуть спричиняти сепсис або рак. Мляво протікаюче (хронічне) прогресування захворювання проходить кілька стадій. Патологія починається катаральним фарингітом, перетікає в гіпертрофічний, потім у субатрофічний фарингіт. Найважчою стадією є атрофічний вид захворювання.
Тривалий запальний процес у слизовій призводить до змін її структури та лімфоїдної тканини, спричиняючи фіброз і утворення гранульом. За гранульозного фарингіту на задній стінці глотки утворюються невеликі вузлики яскраво-червоного кольору — це скупчені клітини епітелію, що злущився, «уламки» лейкоцитів і мікроорганізми.
Кожна стадія патологічного процесу має різну силу прояву ознак: гостра форма має більш виражені симптоми фарингіту, а хронічна — змазані, слабкі або протікає безсимптомно. Хронічний фарингіт чергується з фазами ремісії та загострення.
Основні ознаки та симптоми
Діагностичне значення мають такі симптоми фарингіту в дорослих:
- болі під час ковтання, які можуть іррадіювати (поширюватися) у ділянку вуха або нижньої щелепи
- відчуття стороннього предмета в горлі
- першіння в горлі
- виділення слизу різної консистенції (рідкого або густого), кольору й запаху (наприклад, у разі гнійного процесу)
- відчуття крупинок на язиці (пробки з лакун мигдаликів)
- нерізкі больові відчуття і збільшення регіонарних лімфатичних вузлів;
- набряклість, почервоніння, зернистість слизової оболонки
- біль за грудиною
- сухий надсадний кашель
- ознаки лихоманки — висока температура, слабкість, головний біль
- поява нальоту на глотці, фолікулах, язиці
За хронічного фарингіту симптоми менш виражені. Хворий скаржиться на відчуття грудки в горлі, першіння, лоскотання, дряпання, утруднення ковтання, кашель.
Симптомами атрофічного фарингіту є:
- сухість слизових, що викликає спрагу
- в’язкий слиз, що провокує покашлювання, відхаркування, щоб звільнитися від скупчень
Температура при фарингіті буває різною при різних стадіях і видах патології. Гострий, гнійний і бактеріальний фарингіт протікають із високою фебрильною (понад 38°С) температурою, ознаками загальної інтоксикації, вираженими симптомами запалення: головним болем, нудотою, блювотою, болем у животі.
За вірусного фарингіту відзначаються:
- кашель, нежить
- діарея
- ларингіт
- осиплість
- кон’юнктивіт
- афтозний стоматит
- вірусна екзантема
Фарингіт без температури або до 38°С буває за хронічної патології у фазі ремісії за субатрофічної та атрофічної форми захворювання. При загостренні симптоми захворювання схожі з такими в гострій фазі. Якщо є супутні захворювання, то на прояви фарингіту можуть накладатися симптоми інших хвороб, маскуючи або доповнюючи симптомокомплекс.
Патологія має мультисимптомність, відсутність характерних ознак, різний ступінь вираженості проявів захворювання. Це вимагає диференціальної діагностики для підтвердження діагнозу та виключення патологій зі схожими симптомами.
Скільки триває фарингіт залежить від типу хвороби та правильності лікування. Звичайна найпоширеніша вірусна форма зазвичай минає за 7–10 днів, а терапія хронічної ускладненої хвороби може зайняти не один місяць.
Діагностика та профілактика при захворюванні
Для постановки точного діагнозу і виявлення причин захворювання проводять збір анамнезу, візуальний огляд ротоглотки (фарингоскопія) для виявлення набряку, почервоніння, нальоту на горлі та на язиці, порожнини вух і носа. Також рекомендується досліджувати навколоносові пазухи, застосовуючи апаратні методи: рентгенографію, КТ. Для визначення ступеня запалення і диференціації інших патологій призначають:
- клінічні аналізи крові, сечі
- визначення рівня глюкози в крові
- флюорографію дихальних органів і серця
- бактеріальний посів мазка з глотки
- мазок із глотки на грибкову мікрофлору
За наявності супутніх патологій можуть знадобитися консультації інших фахівців і додаткові дослідження. Зокрема фарингіт без температури може мати алергічну природу і вимагати грамотної консультації алерголога (хоча нерідко такий перебіг хвороби пояснюється лише індивідуальними особливостями хворого).
Профілактичні заходи
Для запобігання виникненню фарингіту необхідно дотримуватися нескладних методів профілактики:
- змінити спосіб життя: кинути палити або скоротити кількість цигарок, що викурюються, виключити алкоголь, не зловживати спеціями й соліннями
- частіше провітрювати приміщення, зволожувати повітря за допомогою спеціальних приладів або ємностей із водою
- уникати людних місць у момент сезонної епідемії захворювань інфекційного та вірусного типу
- своєчасно санувати вогнища інфекцій в організмі
- застосовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання на робочому місці
- запобігати розвиткові алергічних реакцій, наприклад, сінної лихоманки
- уникати переохолодження та перегрівання
- дотримуватися питного режиму, дотримуватися термічно нейтральної їжі та пиття: що пити в разі фарингіту, щоби пом’якшити горло і знизити дискомфорт під час ковтання, має порадити лікар
Щоб запобігти рецидивам хвороби та хронічному фарингіту, необхідно приймати вітаміни А, Е, групи В, С. У разі ризику захворіти можна полоскати горло і промивати носоглотку, щоб змити частинки, що подразнюють слизову, і зволожити її. Чим полоскати горло за фарингіту слід дізнатися у фахівця, оскільки безконтрольне застосування антисептиків може посилити пересихання слизової та призвести до її атрофії. Медикаментозне лікування фарингіту також має призначити лікар, оскільки самолікування спотворить клінічну картину і призведе до ускладнень.
Початкові форми захворювання лікують амбулаторно. Катаральний фарингіт лікувати вдома можна, але тільки після консультації фахівця і після обстеження. Допоможуть полегшити стан за фарингіту інгаляції. Але навіть фітолікування та інгаляції за фарингіту мають бути санкціоновані лікарем, щоб не спричинити алергічну реакцію на фітонциди лікарських рослин.
Препарати в разі фарингіту призначають з урахуванням виду захворювання і причини, що його спричиняють. У разі вірусного захворювання призначають противірусні препарати, імуномодулятори, місцеві антисептики, фізіотерапію. Ліки для горла при фарингіті допомагають зменшити біль і поліпшити самопочуття. Вони сприяють усуненню патогенних збудників і подразників. Якщо виникає температура й кашель при фарингіті, може знадобитися прийом жарознижувальних засобів. Зазвичай їх використовують у разі підвищення температури вище 38–38,5 С, але в деяких випадках можна приймати їх і раніше (у разі вираженого погіршення самопочуття). Щоб дізнатися, як вилікувати фарингіт, спричинений грибками або патогенними бактеріями, необхідно пройти мікробіологічне обстеження зі встановленням виду збудника і його чутливості до антибіотиків.
У разі алергічного фарингіту потрібне призначення антигістамінних препаратів, використання загальної та місцевої десенсибілізуючої терапії. У разі атрофічного фарингіту ліки забезпечують тільки симптоматичну терапію, оскільки медикаментозно відновити тканину неможливо. Лікування хронічної форми часто вимагає комплексного підходу, зокрема корекції супутніх захворювань, приймання ліків, що знищують збудника хвороби і зміцнюють імунітет. Також потрібні зміни способу життя для підвищення опірності організму.
Лікування хвороби, застосування препарату Стоматидин®
Лікування фарингіту в дорослих відбувається за індивідуально розробленою лікарем схемою.
Призначаються препарати загальної та місцевої дії для зменшення запалення і набряку слизової оболонки, а також для активного впливу на причини захворювання, у разі, якщо в етіології захворювання були виявлені патогенні мікроорганізми. Під час лікування призначають протизапальні та антисептичні засоби місцевої дії — розчини для полоскання, спреї, таблетки для розсмоктування. Також, за необхідності, призначають болезаспокійливі, жарознижувальні препарати та антибіотики.
Лікування фарингіту в дітей проводять за тією ж схемою. І тут постає питання про ефективне і водночас безпечне лікування.
Під час лікування фарингіту, особливо його гострої форми, найефективнішим методом лікування є регулярне полоскання горла антисептичними розчинами, які здатні знищувати інфекцію в місці її локалізації, виполіскувати патогенні мікроорганізми та полегшувати біль у горлі.
Таким препаратом, що впливає на вогнище запалення, є Стоматидин®. Його протимікробна дія зумовлена пригніченням окислювальних процесів у клітинах патогенних мікроорганізмів, що призводить до загибелі грампозитивних, грамнегативних бактерій, грибків роду Кандида й більшості штамів патогенних мікроорганізмів. Ці ліки проти фарингіту не викликають резистентності — утворення штамів, стійких до засобу.
Крім того, Стоматидин® добре адгезується на слизовій глотки, майже не всмоктується і не чинить системного впливу. Лікування при фарингіті препаратом Стоматидин® має місцеву протимікробну та антимікотичну дію. Великою перевагою препарату Стоматидин® для лікування при фарингіті є його пролонгована дія — після одноразового полоскання діюча речовина після одноразового полоскання діюча речовина Стоматидин® затримується на слизовій ротоглотки від 8–10 годин до 65 годин.
Стоматидин® чинить і симптоматичний вплив — знеболює, знімає подразнення, ознаки запалення.
У зарубіжній літературі є дані про використання активної речовини препарату Стоматидин® (гексетидину) як ополіскувача, ефективного засобу від фарингіту, викликаного оболонковими вірусами грипу та простого герпесу. Препарат ефективний і безпечний, він не чинить цитотоксичного впливу, істотно скорочує кількість збудників у ротоглотці, а деякі повністю елімінує.
Полоскання розчином Стоматидин при фарингіті в дітей показало хорошу переносимість ліків, відсутність небажаних реакцій. Навіть за наявності ускладнень, препарат показав високу ефективність і сприяв зменшенню термінів госпіталізації. Вирішуючи, чим лікувати фарингіт, багато лікарів віддають перевагу саме Стоматидину®.
Щоб підвищити результативність медикаментозної терапії, її можна доповнити фізіотерапією:
- кріотерапією
- лазеротерапією
- УВЧ
- тубус-кварцом
Інгаляції при фарингіті також підвищують ефективність місцевого впливу. Попри те, що Стоматидин® продається без рецепта, перед його застосуванням необхідна консультація лікаря, щоб встановити, як лікувати фарингіт у кожному конкретному випадку. Не виключено, що знадобиться комбіноване лікування: спільне застосування системного антибіотика й місцевого антибактеріального препарату. Чим лікувати фарингіт може вирішити тільки фахівець. Зокрема, особливої уваги потребують жінки, які очікують дитину. Фарингіт під час вагітності виникає досить часто, але схему терапії такого захворювання в цієї групи населення підбирає тільки в індивідуальному порядку кваліфікований лікар.
