Слизова оболонка ротової порожнини є бар’єром на шляху проникнення в організм чужорідних агресивних агентів: бактерій, вірусів, грибків. Її захисна функція зумовлена наявністю неспецифічного клітинного імунітету, особливою мікрофлорою та численними гуморальними факторами. У разі порушення перелічених захисних механізмів виникає патологічний процес.
Стоматит — це запалення слизової оболонки ротової порожнини, яке супроводжується утворенням дефектів епітелію рота й губи. Захворювання належить до групи найпоширеніших стоматологічних патологій. Згідно з літературними даними, стоматит у дітей перших 3 років життя зустрічається частіше, ніж скарлатина й паротит (71 %). Стоматит у дорослих виявляється в ½ випадків звернення до стоматолога, а в підлітків — у 65 %*. Висока частота поширення захворювання вимагає серйозного підходу до розробки та впровадження нових методів лікування і застосування препаратів, безпечних для всіх вікових груп пацієнтів.
Причини, наслідки стоматиту
Механізм розвитку патології та причини стоматиту до кінця не встановлені, але вчені називають основним чинником захворювання зниження загального та локального імунітету. У пацієнтів зі стоматитом відзначаються:
- збільшення активності В-клітин імунної системи
- зниження рівня та активності Т-лімфоцитів, що активізують імунну відповідь
- підвищення рівня антитіл класу G (IgG)
- зниження імуноглобулінів групи М (IgM)
У результаті спостерігається надмірна імунна відповідь на патогенні агенти. Це призводить до аутоімунної реакції — процесу, спрямованого проти клітин власної слизової, руйнування та некрозу тканин. Чинниками, що провокують зниження імунітету є:
- механічні травми внутрішньої оболонки на щоках і на язиці відколом коронки зуба, твердими частинками їжі, ортодонтичними конструкціями (брекетами або зубними протезами)
- вогнища хронічної та латентної інфекції в організмі: тонзиліт, фарингіт, карієс, хвороби шлунково-кишкового тракту
- несприятливі зовнішні чинники: хронічні стреси, часта зміна часових поясів, професійні шкідливості, переохолодження
- гельмінтози (зараження глистами)
- алергічна реакція на деякі продукти, матеріал протезів або імплантатів, медикаменти
- зубні відкладення
- аутоімунні та ендокринні захворювання
- наслідки хіміотерапії
- хімічний і термічний вплив, наприклад, під час паління, алкоголізму, вживання наркотичних речовин (листя коки й ката, насваю)
- спадкові чинники
- трофоневротичні реакції, що спричинені порушенням живлення тканин і їхньої іннервації (постачання нервами та зв’язок із ЦНС).
Причини стоматиту в дітей
Стоматит у дітей на щоках або на піднебінні зумовлений недосконалістю імунної системи та особливостями будови слизової оболонки. У 70 % випадків стоматит виникає в дітей першого року життя і до 3 років. У цьому віці зникають антитіла, отримані з кров’ю матері, тому загальний імунітет знижений. Крім того, до 3-х річного віку ротова порожнина дитини вкрита тонкою пухкою слизовою оболонкою. Така структура сприяє проникненню збудників у глибокі шари, аж до базальної мембрани, що відповідає за розмноження клітин, регенерацію тканини.
Причини стоматиту в дорослих
Стоматит у дорослих може бути спричинений несприятливими факторами професійного середовища: вдиханням парів хімічних речовин, ртуті, продуктів нафтопереробки, інтоксикацією солями металів, тривалою роботою на протязі. Стоматит супроводжував імунну депресію в ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Важка форма захворювання відзначалася під час і після Великої Вітчизняної Війни, як результат недостатнього харчування.
Причиною стоматиту також можуть стати гострі інфекційні захворювання: кір, скарлатина, тиф, дизентерія, пневмонія, грип. Стоматит у роті може бути симптомом деяких хвороб (серцево-судинних патологій, інфекційних хвороб крові, алергії, ревматизму, отруєння), авітамінозів або гіповітамінозів.
Зубні пасти, що містять лаурилсульфат натрію, можуть спричинити появу стоматиту та його ускладнень.
Легковажне ставлення до лікування захворювання може спричинити серйозні наслідки:
- пародонтоз
- ускладнення респіраторних захворювань
- поширення інфекції на слизові оболонки очей, кишечника, статевих органів, шкірних покривів: хвороба Адамантіадіса-Бехчета, великий афтоз Турена;
- руйнування емалі зубів
- шийний лімфаденіт (синдром Маршалла)
- сепсис
Деякі види захворювання в роті та в горлі можуть зникати самостійно, але більшість форм стоматиту не минає без лікування.
Симптоми, стадії захворювання, види стоматиту
Залежно від причини, що спричинила виникнення ушкодження слизової, лікарі виділяють такі види стоматиту дорослих і дітей:
- катаральний
- афтозний
- травматичний
- алергічний
- герпетичний
- кандидозний (мікотичний)
- везикулярний
Кожен вид має характерні прояви, наслідки, стадії прогресування захворювання.
Катаральний стоматит
Катаральний стоматит проявляється почервонінням і набряком усієї слизової, що вистилає внутрішню поверхню рота. На поверхні рота й бічних частинах язика можна виявити вдавленості від зубів. Спостерігається запалення, кровотеча і виступаючий характер ясен. Сосочки ясен між зубами мають червоний колір і злегка кровоточать. Спинка язика та його нарости запалені, набряклі, червоні, тому поверхня має вигляд посіченої, «волохатої».
Прогресування катарального стоматиту може призвести до атрофії виростів покривних тканин язика. Якщо розвивається хронічний катаральний стоматит, на язиці згладжується рельєф, він стає гладким, яскраво-червоним, блискучим. За гострої форми можуть утворюватися пухирці з прозорим і гнійним вмістом, ерозії (пошкодження верхнього шару епітелію).
Хворий пред’являє суб’єктивні скарги на:
- печіння, дискомфорт
- біль під час руху рота (жування, артикуляції, міміки)
- нудоту, слабкість, запаморочення
- неприємний запах із ротової порожнини
Катаральний стоматит, спричинений прийомом деяких лікарських препаратів, має характерні прояви. Наприклад, прийом йодовмісних препаратів спричиняє пухлиноподібні розростання інтенсивного червоного кольору, м’які на дотик. Препарати брому можуть спричинити висип і точкові крововиливи на слизовій.
За катарального стоматиту, спричиненого антибіотиками, патологічний процес захоплює всі частини ротоглотки, піднебіння, губи.
Афтозний стоматит має таку назву завдяки утворенню афт — виразки невеликого діаметра та мінімальної глибини, що вражають тільки поверхневий шар епітелію. Центральна частина афти незначно поглиблена, затягнута плівкою брудно-жовтого кольору, облямована по краю яскраво-червоним валиком. Перед появою дефекту хворий відчуває печіння, поколювання, невелику болючість у місці його виникнення.
Афтозний стоматит починається з виникнення невеликої (до 10 мм) круглої або овальної червоної плямочки на слизовій. Через 1–2 години вона виступає над загальною поверхнею, вкривається фібриновими бруднувато-білястими відкладеннями. При натисканні та дотику немає больових відчуттів, афта м’яка. Через 2–4 дні відмерлі тканини відторгаються, і через 3–5 днів виразка затягується. Часто захворювання має рецидивний перебіг. За легкої форми загострення виникають від 1–2 до 5–6 разів на рік. Афти утворюються на внутрішній частині щік, боках язика, на губах. Спричинити рецидив захворювання можуть:
- різні травми слизової
- психоемоційне перенапруження
- впровадження інфекційного агента
- гормональний збій
За тяжкої форми захворювання утворюються глибокі виразки кратероподібної форми. Вони надзвичайно повільно затягуються — процес епітелізації займає 1,5–2 місяці. Після розрішення афти залишається фіброзний шрам, що стягує слизову. У гострий період пацієнт скаржиться на біль під час руху ротом, пережовування їжі, ковтання.
Травматичний стоматит
Стоматит на губі або внутрішній поверхні щоки може виникнути внаслідок травм — прикушування, опіку, потертості. За нормального неспецифічного імунітету слина, що має бактерицидні властивості, і висока здатність слизової до регенерації, справляються з ушкодженнями.
Ознаки стоматиту повторюють симптоми афтозного.
Алергічний стоматит
Стоматит може виникнути як місцева алергічна реакція на деякі види їжі, медикаменти, ортодонтичні пристосування: брекети, зубні протези, а також стоматологічні пломбувальні матеріали. За катарально-геморагічної форми стоматиту симптоми такі:
- відчуття жару
- помірний біль, який наростає за подразнювальних чинників: вживання гарячої пряної їжі, мімічних і артикуляційних рухів
- набухання, почервоніння слизової оболонки
- пересихання слизової, спрага
- точкові крововиливи
- порушення цілісності капілярів
Під час бульозної форми утворюються пухирці з прозорим вмістом. Коли вони розкриваються, то виникають дефекти (ерозії) з фібринозним нальотом. Хворий відчуває:
- пекучий біль
- зниження апетиту
- слабкість
- підвищення температури тіла
Найважча — виразково-некротична форма — супроводжується:
- вираженою гіперемією (почервонінням)
- утворенням множинних виразок, поверхня яких вкрита сірувато-жовтим нальотом
- ознаками загальної інтоксикації
Захворювання виникає не тільки в людей, схильних до алергії. У пацієнтів, яким встановили протези на металевій основі, захворювання спричиняють оксиди, тверді відкладення, що є субстратом для розвитку хвороботворних мікроорганізмів, компоненти пластмас.
Герпетичний стоматит
Герпетичний стоматит часто виявляють у дорослих і дітей, оскільки майже у 95 % населення планети є вірус герпесу — ВПГ. Збудником захворювання є — ВПГ-1. Передається вірус контактним способом, рідше — повітряно-крапельним. Перед тим, як на слизовій з’являються ознаки ураження, відзначається набухання і збільшення розмірів підщелепних вузлів лімфатичної системи — лімфаденіт. Його симптоми зберігаються тривалий час (7–10 днів), навіть після того, як завершився процес епітелізації виразок.
У початковій стадії герпесного стоматиту дефекти (ерозії, пухирці, висипання) відсутні. Хвороба починається раптово, з різкого стрибка температури тіла до субфебрильних показників (37–37,5°С). Водночас суб’єктивно людина почувається непогано. Іноді у хворого виникає легкий нежить, закладеність носа, першіння в горлі, покашлювання. У ротовій порожнині м’які тканини виглядають набряклими, пухкими, почервонілими. Запалення переважно захоплює краї ясен, що примикають до коронки зуба. Можуть з’являтися пухирці, які швидко минають (не більше 5–6 елементів).
Тривалість цього періоду становить 1–2 дні. Потім висипання бліднуть, слизова набуває мармурового вигляду. Протягом 2–3 днів зберігаються ознаки катарального гінгівіту — припухлість і гіперемія ясен на фронтальній поверхні зубних рядів обох щелеп. За середньотяжкої форми відзначаються ознаки інтоксикації:
- температура тіла підвищується до 38–39°С
- знижується апетит
- відчувається загальна слабкість, занепад сил
- регіонарні лімфовузли збільшуються і стають болючими
- з’являється головний біль, нудота
- підвищується виділення слини, водночас змінюється її консистенція — вона стає в’язкою
Збільшується кількість висипань, які з ротової порожнини мігрують на червону облямівку губ, виникають у кутах рота, на шкірі навколо ротового отвору. Вони перебувають на різній стадії дозрівання: частина тільки-но з’явилися, інші розкрилися, треті вкриті струпом. Після появи пухирців, температура тіла знижується до субфебрильної. З кожною новою «партією» висипань вона знову підвищується. У хворого порушується сон, з’являється дратівливість, пропадає апетит. Епітелізація затягується до 4–5 діб.
За тяжкої форми герпетичного стоматиту ознаки отруєння організму продовжують наростати. У пацієнта відзначаються:
- занепад сил, небажання рухатися
- швидка стомлюваність
- неадекватно різка реакція на подразники: світло, звуки
- дотики до шкіри завдають дискомфорту
- у м’язах і суглобах відчувається біль
- поява прожилок крові в слині, носовому слизу, іноді виникають спонтанні кровотечі з носа
- нудота
Лімфаденіт захоплює не тільки прилеглі лімфовузли, а й поширюється на шийні. У період розвитку захворювання може визначатися риніт, першіння в глотці, почервоніння білків очей. Температура тіла піднімається до 39–40°С. Губи набувають пунцового відтінку, глянцевого блиску, пересихають.
У ротовій порожнині з’являються численні пухирці з прозорим вмістом, які поширюються, захоплюючи повіки, склери очей, шкіру вушних раковин, кінцівки. Велика кількість пухирців (понад 100), розкриваючись, утворюють суцільні відкриті ділянки ерозії. Водночас з рота виходить сморід, відзначається рясна слинотеча з домішками крові. У такому стані хворий потребує госпіталізації, застосування ефективних препаратів від стоматиту й загальної симптоматичної терапії. Небезпека герпетичного стоматиту в тому, що до патологічного процесу може бути залучена слизова оболонка внутрішніх органів: серця, легенів, судин, шлунково-кишкового тракту.
Кандидозний стоматит
Кандидозний стоматит найчастіше розвивається в разі:
- цукрового діабету I типу
- застосування хіміо- або радіотерапії
- встановлення зубного протеза
- грибкових захворюваннях сечостатевої системи під час вагітності та клімаксу
- недотримання особистої гігієни
- тривалому курсі лікування антибіотиками
Внаслідок пригнічення імунітету відбувається зміна природної мікрофлори ротової порожнини й розвиток патогенних грибків роду Candida. У місцях заселення грибків утворюється сірчистий білий наліт. Він легко видаляється, іноді під час його вишкрібання оголюється поверхня дефекту, що кровоточить. Хворий скаржиться на сухість, печіння.
За тяжкої форми стоматиту наліт покриває всю внутрішню ділянку ротоглотки, червону облямівку губ, мигдалини і ясна. Відкладення просочуються фібрином, утворюючи грубі жовтувато-сірі плівки, які неможливо видалити. Спостерігається почервоніння і набряк видимої слизової. Прогресуючий стоматит призводить до почервоніння спинки язика, згладжування сосочків. Плівки займають тільки область на бічних поверхнях язика, щічні складки. Кандидозний стоматит на яснах виявляється під зубним протезом, у дітей перших днів життя молочниця виникає під час проходження через заражені пологові шляхи, із соска грудей, з посуду.
Везикулярний стоматит
Везикулярний стоматит спричиняє впровадження в слизову оболонку ротової порожнини вірусу родини рабдовірусів роду везикуловірусів і вірусу Коксакі А16. Найчастіше захворювання виникає в дітей через недотримання правил особистої гігієни. Під час прогресування захворювання відбувається:
- підвищення температури
- втрата апетиту
- поява везикул і виразок у ротовій порожнині, глотці
- поява висипань на ступнях і пальцях рук
- головний біль, загальне нездужання
Везикулярний стоматит заразний. Захворювання минає через 5–7 днів.
Діагностика та профілактика в разі захворювання
Стоматит діагностують на підставі клінічної картини. Застосування серологічних і вірусологічних методів дослідження ускладнене, оскільки не кожна клініка може мати спеціальне обладнання. Під час призначення цих методів дослідження треба враховувати, через скільки минає стоматит.
Повне зникнення симптомів захворювання, загоєння ранок, настає протягом 7–10 днів, а отримати результати аналізів можна тоді, коли людина вже одужує. Тому останніми роками дедалі більшою популярністю користується метод імунофлюоресценції. Результати МФА на 80 % збігаються з результатами аналізу на антитіла та визначення патогенних мікроорганізмів, а дані можна отримати набагато швидше.
Як лікувати стоматит швидко та ефективно має визначити лікар. Самолікування може призвести до прогресування захворювання, переходу гострої форми в хронічну, рецидивуючу. Лікування за допомогою народних засобів неефективне, особливо за вірусної або грибкової форми захворювання. Стоматит у горлі може призвести до поширення інфекції на верхні дихальні шляхи, потрапляння інфекції з кров’ю на слизові внутрішніх органів. Тому для того, щоб визначити, чим лікувати стоматит швидко, потрібно пройти обстеження та отримати консультацію фахівця, який розробляє індивідуальну стратегію і підбере ефективні засоби на кожному етапі захворювання. Водночас варто враховувати, що за один день впоратися з хворобою не вдасться — для усунення причини хвороби й загоєння слизових знадобитися час.
Лікар призначить симптоматичну медикаментозну терапію. Ефективне лікування стоматиту за необхідності включатиме антибіотики або противірусні ліки. Препарати для дорослих і дітей можуть відрізнятися, тому схему терапії в кожному випадку підбирають окремо і вона має індивідуальний характер. Також лікар підкаже, чим полоскати ротову порожнину вдома, як правильно приймати вітаміни та харчуватися, а після одужання порекомендує профілактичні заходи для зниження ризику рецидиву захворювання.
Для профілактики захворювання рекомендується:
- підтримувати гігієну порожнини рота — чистити зуби не менше 2 разів на добу
- своєчасно лікувати стоматологічні захворювання
- виявляти й санувати вогнища хронічних інфекцій
- своєчасно міняти протези й доглядати за ортопедичними конструкціями
- обмежити або виключити їжу, що викликає подразнення слизової оболонки
- 2 рази на рік відвідувати стоматолога
- уникати застосування зубних паст із лаурилсульфатом натрію
Для профілактики зараження потрібно обмежити контакти дітей у шкільних колективах і дошкільних установах у період загострення захворювання.
Лікування хвороби, застосування препарату Стоматидин®
Отже, чим лікують стоматит залежить від причини захворювання. Комплексне лікування стоматиту включає застосування:
- знеболювальних препаратів
- антисептиків
- засобів, що прискорюють регенерацію слизової оболонки
- протизапальних препаратів
- кератопластичних засобів і протеолітичних ферментів
У разі лікування герпетичного стоматиту призначають курс противірусних препаратів. У разі кандидозного стоматиту ліки повинні мати антимікотичні властивості. Для підняття імунітету призначають імуномодулятори. Незалежно від форми хвороби пацієнтам рекомендовані полоскання, Стоматидин — один із найкращих препаратів для санації та відновлення ротової порожнини.
Ефективні ліки проти стоматиту — Стоматидин®. Він чинить таку дію:
- антибактеріальну
- протигрибкову
- протизапальну
- дезодоруючу — освіжає дихання
- аналгезуючу — знеболювальну.
Розчин Стоматидину® добре переноситься навіть при тривалому застосуванні, може використовуватися як профілактичний засіб від стоматиту.
Перевагою використання Стоматидин® при лікуванні стоматиту в дітей та дорослих є:
- широкий спектр дії
- знищує інфекцію в місці її локалізації та дає змогу виполіскувати патогенні мікроорганізми
- тривалий терапевтичний ефект — активний на слизовій оболонці протягом 8–10 годин
- зручність використання
- відсутність звикання
Як лікувати стоматит за допомогою Стоматидин® визначає лікар. Розчин Стоматидин® застосовується для полоскання. Як стверджує інструкція, пролонгована дія препарату дає можливість застосовувати його 1–2 рази на добу, а ефект зберігається протягом 8–10 годин після одноразового застосування. Розчин Стоматидин® застосовують як у стаціонарі, так і при лікуванні стоматиту вдома. Перед використанням Стоматидин® проти стоматиту необхідно медична консультація, лікар повинен встановити причину захворювання та наявність протипоказань. Перш ніж лікувати стоматит, потрібно переконатися у відсутності алергічної реакції до гексетидину (діюча речовина) і допоміжних компонентів препарату.
Лікування стоматиту також має на увазі призначення спеціального харчування: термічно нейтрального, що не подразнює слизову, що не чинить механічний вплив (обволікаюче, без твердих частинок), збалансоване, що містить всі необхідні вітаміни та (поживні речовини).
