Захворювання парадонтит

Зниження імунітету може бути спричинене не тільки патологією, а й природним, фізіологічним станом, наприклад, вагітністю. Згідно зі статистичними даними, у 15% вагітних жінок відзначаються запальні захворювання пародонту, зокрема пародонтит.

Місцеві чинники

До місцевих чинників розвитку пародонтиту належать:

• м’який зубний наліт і тверді відкладення (камені)
• вроджені аномалії та набуті деформації щелеп
• порушення прикусу
• скупченість зубів
• дрібний присінок порожнини рота
• виражені тяжі слизової
• порушення прикріплення вуздечок губ і язика
• скрегіт зубами – бруксизм
• утворення ділянок, що затримують патогенні мікроби (ретенційних) унаслідок стоматологічних помилок або порушень методики лікування;
• хронічні травми ясен, зокрема спричинені зруйнованими зубами, брекет-системами, зубними протезами
  звичка пережовувати їжу на одній стороні зубного ряду
• недостатня гігієна порожнини рота
• тривале вживання занадто м’якої або рідкої їжі
• втрата великої кількості зубів і порушення навантаження на зуби
• шкідливі звички: куріння, алкоголізм, вживання жувальних наркотичних засобів

Перелічені чинники призводять до відкладення зубного каменю, порушення складу природної мікрофлори ротової порожнини, атрофії окремих тканин зубощелепної системи.

Мікроорганізми

Вченими доведено, що велику роль у розвитку пародонтиту відіграє патогенна мікрофлора, представлена:

• Aggregatibacter actinomycetemcomitans
• Bacteroides forsythus
• Porphyromonas gingivalis
• Prevotella intermedia
• Treponema denticola
• Selenomonas noxia

Перераховані мікроорганізми здатні утворювати єдиний конгломерат – біоплівку. Вона щільно прикріплюється до поверхонь зубів і ясен. Мікроорганізми в біоплівці поводяться не так, як у вільному стані – вони частіше мутують, утворюючи штами, стійкі до більшості антибіотиків, що застосовуються в стоматології. У результаті, продукти їхньої життєдіяльності та речовини їхньої клітинної стінки (ліпополісахариди) стимулюють виділення клітинами імунної системи цитокінів, інтерлейкінів і гідролітичних ферментів, які спричиняють руйнування кісткової тканини альвеоли.

Порушення енергетичного обміну

Велика кількість наукових публікацій приділяють увагу ролі порушення енергетичного обміну в розвитку пародонтиту. Кисневе голодування тканин пародонту призводить до:

• зниження швидкості тканинного дихання
• порушення процесу окисного фосфорилювання – основного біохімічного шляху утворення енергії, необхідної для життєдіяльності клітини
• накопичення вільно-радикальних комплексів і недоокислених метаболітів (продуктів біохімічних реакцій)
• зміни рН клітини та внутрішнього середовища ротової порожнини

Порушення процесу енергообміну змінює стан і функції систем організму, що супроводжуються;

• інтоксикацією
• порушенням мікроциркуляції
• зниженням імунітету
• підвищенням реакції організму на власні алергени

Кліматичні, екологічні та професійні умови можуть спричиняти загострення пародонтиту. Вікові особливості фізіології людини також впливають на частоту зустрічальності пародонтиту. У літньому віці ризик розвитку захворювання збільшують інволюційні процеси, зумовлені старінням організму. У дітей причини виникнення патології пояснюються незрілістю імунної системи й особливістю будови тканин ясен.

Наслідки пародонтиту не можна недооцінювати. За відсутності лікування або неправильно підібраної системи терапії, прогресування захворювання призводить до втрати зубів, розвитку гнійно-запальних захворювань кісток щелеп і лицьової ділянки черепа. Зниження функцій зубощелепної системи призводить до порушення різних систем:

• травної
• серцево-судинної
• ендокринної
• обміну речовин

Шестирічні дослідження американських учених університету Буффало (Нью-Йорк) засвідчили наявність зв’язку між запальними захворюваннями пародонту і злоякісними процесами. Так, наприклад, наявність у жінок пародонтиту на 14% збільшує ризик розвитку раку молочної залози.

Існує доведений зв’язок між системними захворюваннями та пародонтитом. У науковому журналі PLOS One було опубліковано результати досліджень Марка Айда, Марини Гарріс та ін. про вплив пародонтиту на когнітивні здібності хворих із хворобою Альцгеймера. Науковці виявили, що шестикратне зниження розумових здібностей у пацієнтів спричиняє бактерія Porphyromonas gingivalis, що зумовлює важку форму пародонтиту.

Крім того, пародонтит негативно впливає на психоемоційний стан людини, викликаючи невпевненість у собі, тривожність, депресію.

Згідно з МКХ-10 пародонтит поділяють на:

• гострий
• хронічний

Гострий пародонтит, як самостійне захворювання, зустрічається набагато рідше, ніж хронічний. Патологія може бути спричинена гострим хімічним або механічним пошкодженням зубоясенного з’єднання. До гострого пародонтиту відносять також пародонтальні абсцеси ясенного походження:

• зі свищем
• без свища

Гострий процес супроводжується такими ознаками:

• запаленням і кровоточивістю ясен
• наявністю пародонтальної кишені
• виділенням із кишені ексудату (гною, сукровиці)
• у разі абсцесу зі свищем – наявністю норицевого ходу, що з’єднує тканини ясен із зовнішнім середовищем

Хронічний пародонтит у більшості випадків розвивається на тлі незадовільної гігієни ротової порожнини. Найчастіше хронічному пародонтиту передує гінгівіт. Ця форма патології характеризується:

• наявністю м’яких і твердих відкладень, розташованих над або під краєм ясен
• почервонінням ясен
• набряком і кровоточивістю
• наявністю пародонтальних кишень і виділенням з них ексудату
• рухливістю (хитанням) зубів різного ступеня вираженості
• край ясен може бути гіпертрофований (розростання тканини) або відзначається її опущення (рецесія)
• порушенням положення зубів і деформацією зубного ряду
• утворенням щілин між зубами (діастем, трем)
• “скупченістю” зубів

За поширеністю патологічного процесу захворювання поділяють на:

• вогнищевий або локалізований пародонтит
• генералізований пародонтит

За тяжкістю перебігу патологічного процесу виділяють 3 ступені пародонтиту:

• Легкий ступінь – глибина пародонтальних кишень не перевищує 4 мм, руйнування кісткової тканини міжкореневої перегородки становить лише 1/3 довжини кореня зуба, відсутня рухливість зубів.
• Середній – простір між коренем зуба і яснами (кишеня) збільшується і становить 4-6 мм, через руйнування кісткової тканини висота міжкореневої перегородки становить 1/3-1/2 довжини коренів, під час розгойдування зуба відбувається зміщення його коронки у фронтальній площині (I ст.) та/або передньо-задньому напрямку (ІІ ст.).
• Важкий – пародонтальні кишені мають значну глибину (> 6 мм), висота міжкореневої перегородки становить менше ½ довжини кореня, а патологічна рухливість відмічається не лише в горизонтальному, а й у вертикальному напрямку (ІІ-ІІІ ст.).

Симптоми та стадії парадонтиту

Симптомокомплекс (набір ознак) і вираженість симптомів різняться залежно від стадії пародонтиту:

• I ст. захворювання – пацієнт практично не відчуває дискомфорту, симптоми запалення виражені слабо, а рухливість зубів відсутня. Відзначається наявність зубного каменю, набряклість і кровоточивість ясен. Початкова стадія пародонтиту оборотна і легко лікується.
• II ст. – пацієнт починає відчувати хворобливі відчуття під час потрапляння шматочків їжі в міжзубний простір, реагує на холодну та гарячу їжу, відчуває та візуально відмічає хиткість зубів та їх зміщення – збільшення проміжків. На цій стадії яскраво виражені симптоми запалення тканин, ясна опускаються, оголюючи шийку кореня зуба, в кишенях може скупчуватися гній, який витікає під час натискання, неприємний запах із рота відчувається навіть самим пацієнтом.
• III ст. – зуби сильно хитаються в 3 площинах, відзначається порушення їхнього розташування, гній із кишень виділяється навіть без натискання, коріння зубів оголене, хворий відчуває сильний біль під час руху щелеп, погіршується загальний стан пацієнта. Набрякання ясен та їхня кровоточивість досягають значного ступеня вираженості.

Гнійний пародонтит є ускладненою формою серозного. З пародонтальних кишень замість серозного відокремлюваного починає витікати гній, який накопичується біля верхівки кореня або по краю ясен. До запальних ознак пародонтиту додаються симптоми інтоксикації:

• симптоми лихоманки: підвищення температури, погіршення стану, головний біль, нудота
• сильний пульсуючий біль
• різкий, стріляючий біль під час натискання на хворий зуб
• набряк обличчя

Частота зустрічальності різних видів пародонтиту мають вікову спрямованість. Гострий пародонтит, як правило, відзначається у дітей і молодих людей віком до 40 років. У літніх людей захворювання стрімко переходить у хронічне. Локальне захворювання найчастіше зустрічається у дітей, а генералізоване – у дорослих.

У разі пародонтиту симптоми і лікування взаємопов’язані, оскільки одним із завдань терапії є симптоматичний вплив.