Пародонтоз — це поширена запально-дегенеративна хвороба, яка вражає пародонт (комплекс тканин, які оточують зуб). За кордоном вона відома як рецесія ясен, і за відсутності адекватного лікування таке порушення може призвести до різних проблем, зокрема до втрати зубів. Зважаючи на відсутність методик раннього (донозологічного) виявлення та наявність низки чинників, що можуть сприяти виникненню і розвитку хвороби, виконання профілактичних заходів є досить ускладненим, так само як і клінічне лікування пародонтозу. Саме цим і зумовлена така висока поширеність хвороб пародонту серед населення всього світу та України зокрема (1).
Захворювання такого типу мають досить схожі прояви, тому неспеціалістам складно розібратися в їхній специфіці. Так, багато хто продовжує плутати пародонтоз і пародонтит, відмінність таких захворювань полягає в наявності запального компонента. Пародонтоз є дистрофічною хворобою, він не супроводжується запаленням ясенного краю, але водночас зачіпає всі тканини пародонта. При пародонтозі у хворого не виявляється ясенних кишень — патологічного простору між тканиною ясен і зубним коренем. Водночас пародонтит — це запальна хвороба, за якої запалення спочатку починається на ясенній поверхні, а потім опускається всередину тканин. Пародонтоз — це мультифакторна недуга, її виникнення пов’язане з впливом різних внутрішніх і зовнішніх чинників.
Причини пародонтозу
Перш ніж говорити про прояви та симптоми пародонтозу, важливо виявити етіологічні чинники — причини розвитку рецесії ясен. На сьогодні справжні причини пародонтозу не відомі вченим, проте встановлено, що спровокувати дистрофічні зміни можуть такі чинники:
- запалення пародонту, що спричинене нальотом;
- механічна травма, що спричинена неправильним чищенням зубів (зокрема застосуванням занадто жорсткої щітки);
- пародонтологічне лікування в минулому, зокрема хірургічне видалення тканин;
- оклюзійна травма;
- індивідуальна схильність, зокрема тонка тканина ясен.
Певну провокаційну роль можуть зіграти системні захворювання організму і спосіб життя, наприклад, діабет, наявність нікотинової залежності або неправильне положення вуздечки (еластичного тяжа слизової тканини, що з’єднує губу зі щелепою). (2).
Зубний камінь як причина пародонтозу
Учені виявили, що зубний наліт може бути причиною розвитку пародонтозу, особливо якщо він стає кальцинованим, твердне й перетворюється на зубний камінь. Фахівці вже давно виявили взаємозв’язок між якістю гігієни зубів і захворюваннями ясен, а також рухливістю зубів. За відсутності адекватного чищення зубів на них накопичуються залишки їжі, продукти життєдіяльності бактерій і слизу. Згодом вони склеюються у тверду суцільну масу. Серед факторів, які можуть спровокувати виникнення зубного каменю:
- погана повсякденна гігієна ротової порожнини;
- вживання здебільшого м’якої їжі;
- одностороннє пережовування;
- порушення метаболізму;
- порушення складу слини або знижена швидкість утворення слини.
Нерідко розвиток пародонтозу провокується появою зубного каменю. Такі відкладення просто неможливо видалити самостійно — це може зробити лише лікар. Кожна зубна бляшка має у своєму складі безліч мікроорганізмів — їхня кількість може досягати 400 мільйонів на 1 мг. Таке утворення чинить на тканини ясен, а також зв’язковий апарат зубів механічний вплив і провокує розвиток гіпоксії та дистрофічних змін. Під впливом зубних каменів ясна стоншуються, відбувається поступове зменшення (резорбція) кісткової тканини. Але водночас пацієнта не турбують жодні запальні процеси.
Судинні зміни
Протягом тривалого часу в контексті основних причин виникнення пародонтозу розглядалися судинні порушення. Згідно з науковими даними, дистрофія тканин пародонту може провокуватися порушеннями мікроциркуляції, спричиненими зі свого боку морфологічними змінами стінки судин. Така теорія знайшла підтримку в дослідницьких роботах учених.
Було встановлено, що склероз судин, спровокований різними факторами, може призвести до порушень кровообігу пародонту. Це своєю чергою спричиняє порушення низки процесів:
- трофічних — живлення тканин поживними речовинами;
- адаптаційних — пристосування до впливу різних зовнішніх і внутрішніх чинників;
- компенсаторних — адаптації тканин до патологічних умов (інфекційного навантаження, алергії, гіпоксії тощо).
Мікроциркуляція в тканинах пародонту може бути порушена внаслідок:
- впливу токсинів (у т.ч. і продуктів життєдіяльності патогенних мікроорганізмів);
- зниження імунної активності;
- розвитку системного запалення.
Унаслідок впливу цих чинників відбувається пошкодження стінок судин, формуються тромби, збільшується кількість злиплих капілярів, порушується адекватний транспорт поживних речовин крізь стінки судин.
Важливу роль у патогенезі судинних порушень у тканинах пародонту відіграє окислювальне ушкодження, спричинене перекисним окисленням ліпідів. У результаті такого процесу формуються негативні радикали, які пошкоджують клітинні мембрани, розташовані у внутрішній порожнині судин. На тлі цього значно знижується швидкість кровотоку, виникає венозний застій. Тому колір ясен за пародонтозу сильно змінюється — слизові стають блідими та набувають синюватого відтінку.
Нерідко порушення мікроциркуляції провокуються патогенними мікроорганізмами, найпоширенішими з яких є Actinobacillus actinomycetemcomitans. Ці патогени виробляють ферменти, що ушкоджують судинні стінки. Через їхню активність проникність стінок судин істотно збільшується, а процеси регенерації тканин гальмуються.
Зокрема, патогенні мікроорганізми продукують колагеназу. Ця речовина руйнує колаген у зв’язках, які фіксують кожен зуб, і провокує демінералізацію та руйнування кісткової тканини зубних альвеол. Ще колагеназа активує гіалуронідазу. А цей фермент після біохімічної трансформації руйнує слизові оболонки та клітини кісткової тканини, викликає розширення судин, підвищує проникність капілярів.
- мікроциркуляції, трофічних процесів у пародонтальних тканинах, а також зниженням мінералізації кісток. Зокрема, ця хвороба нерідко виявляється в пацієнтів із:
- хворобами ендокринної системи, у т.ч. цукровим діабетом, захворюваннями щитоподібної залози;
- хворобами крові;
- порушеннями метаболізму, ожирінням;
- ревматичними захворюваннями;
- атеросклерозом;
- системною формою остеопорозу;
- хронічними інфекційними захворюваннями;
- недостатнім вживанням вітамінів і мінералів;
- захворюваннями травного тракту;
- патологіями серцево-судинної системи.
Не варто виключати та впливу зовнішніх чинників. Ризик захворювань пародонту зростає за несприятливого впливу довкілля, за наявності шкідливих звичок, а також за роботи в шкідливих умовах. Поєднання кількох провокаційних чинників збільшує ризик появи пародонтозу.
Наслідки пародонтозу
Найнебезпечніші ускладнення після пародонтозу включають передчасну втрату зубів. За відсутності адекватної реакції на дистрофічні процеси зуби стають рухливими й можуть просто випадати, попри відсутність запального процесу.
Але навіть якщо до випадіння справа не дійшла, оголення ясен за пародонтозу нерідко супроводжується підвищенням чутливості зубів. І якщо чутливість істотно підвищується, людина відчуває серйозні складнощі з проведенням гігієнічних процедур (чищення зубів) і вживанням їжі.
Серед інших можливих наслідків пародонтозу:
- кровоточивість ясен;
- накопичення зубного нальоту;
- поява карієсу.
Щоб не допустити неприємних наслідків пародонтозу, необхідно своєчасно звертатися до стоматолога за професійною допомогою. У важких ситуаціях хвороба може призводити до появи одиничних або множинних абсцесів, спровокувати пульпіт, запалення кісткових тканин щелепи тощо. Такі стани несуть серйозну загрозу здоров’ю і навіть життю.
Симптоми, стадії та види пародонтозу
Рецесія ясен може протікати тільки в одній формі, тому лікарі не виділяють різні види пародонтозу. Однак цей процес ділиться на 3 стадії залежно від ступеня тяжкості:
- першу або легку;
- другу або середню;
- третю або важку.
Ознаки пародонтозу на легкій стадії розвитку
На початковій стадії хвороби вона ніяк не проявляє себе. Поступова атрофія краю ясен залишається візуально непомітною і не завдає хворому жодного дискомфорту. Лише іноді пацієнти скаржаться на:
- незначне оніміння і неприємний свербіж ясен;
- невеликий набряк ясенного краю;
- підвищену чутливість зубів (реакцію на холод, тепло та хімічні речовини).
На цій стадії хвороба може бути виявлена тільки під час проведення спрямованої діагностики — рентгенологічного дослідження, результати якого показують рецесію кісткової тканини.
За відсутності такого дослідження та лікування хвороба продовжує повільно прогресувати. Ясна поступово атрофуються все більше, опадають, а шийка зуба оголюється. Симптоми пародонтозу включають підвищення чутливості та візуальну зміну стану зубів. Але при цьому хворих не турбують класичні ознаки пародонтиту, зокрема в них відсутні:
- пародонтальні кишені, де відбувається скупчення серозного виділення або гною;
- кровоточивість;
- запальний процес (немає набряку, почервоніння, ознак інтоксикації, зокрема підвищеної температури).
Також пародонтоз не викликає неприємного запаху з рота. Такий симптом може спостерігатися в разі недостатньої гігієни.
Як проявляється пародонтоз на другій стадії?
Якщо захворювання доходить до середньої стадії розвитку, хворого турбує:
- оголення шийки й кореневої частини зуба;
- резорбція кістки альвеоли, яка досягає половини довжини зубного кореня;
- різкий і сильний біль під час впливу температурних і хімічних подразників;
- хиткість зубів;
- дискомфорт під час жування, порушення дикції через зміщення зубного ряду.
На цій стадії рентгенологічне дослідження показує наявність склерозу кісткової тканини. На знімку візуалізуються осередки ущільнення, які виникають під час заміни нормальної губчастої тканини шарами щільної сполучної тканини.
Симптоми пародонтозу у важкій стадії
При подальшому розвитку пародонтоз переходить у важку стадію, що супроводжується:
- значним оголенням зубного кореня;
- зміною кольору ясен — вони стають блідими, синюватими;
- підвищеною рухливістю зубів, що призводить до порушень прикусу та/або змін нахилу зубів;
- появою значної кількості щілин між зубами внаслідок розбіжності зубів;
- виникненням некротичних процесів у зубах;
- подальшим поширенням атрофічних процесів у кістковій тканині.
Прогресування хвороби призводить до випадіння зубів. Рентгенологічне дослідження показує, що резорбція кісткової тканини відбувається по всіх зубах через генералізований процес.
Симптоми пародонтозу: клінічна картина на прийомі лікаря-пародонтолога
У результаті діагностичних процедур у пацієнта з пародонтозом виявляється:
- білкова дистрофія клітин слизових оболонок;
- атрофічні зміни епітелію, які супроводжуються зменшенням обсягів глікогену;
- зроговіння епідермального шару, що призводить до ущільнення тканин пародонту;
- набряклість нижнього шару ясенних тканин через підвищену проникність судинних стінок, скупчення гіалуронової кислоти й так званого мукоїдного набухання;
- уповільнення окислювально-відновних процесів у тканинах пародонту;
- зміни архітектоніки (структури) кісткової тканини: уповільнення оновлення кісткових структур, підвищення товщини кісткових трабекул (так називають пластини, що формують структуру кісток) і втрата губчастої речовини;
- склеювання (склероз) судин;
- атрофічні процеси ясенної тканини — зникнення ясенних сосочків, що проявляється появою клиноподібних дефектів;
- білкова дистрофія ясенних тканин — гіліаноз.
Діагностика та профілактика пародонтозу
Діагностика пародонтозу — не найпростіше завдання. Лікарю необхідно не тільки виявити зміни в стані пародонту, але й відрізнити патологічні процеси за такої хвороби від пародонтиту та інших запальних хвороб. Як правило, діагностика включає:
- візуальний огляд лікаря в стоматологічному кабінеті;
- рентгенологічне дослідження щелепи в різних проєкціях;
- виявлення супутніх хвороб (можливих провокаційних чинників пародонтозу).
- У деяких ситуаціях діагностика також може включати додаткові методи обстеження, зокрема:
- периотестометрію — дослідження, яке дає змогу оцінити стан пародонтальних тканин і рухливість зубного ряду;
- реопародонтографію — тест для оцінки стану кров’яного русла і процесів мікроциркуляції в пародонтальних тканинах.
Профілактика пародонтозу включає усунення чинників, які можуть спровокувати розвиток такої хвороби. Зокрема, лікарі рекомендують:
- приділяти підвищену увагу гігієні та систематично проводити чищення зубів у лікаря-стоматолога;
- уникати травмування зубів і ясен, зокрема зубною ниткою або занадто жорсткою щіткою;
- вживати тверду їжу й уникати жування на один бік (у разі появи стоматологічних проблем важливо своєчасно їх лікувати).
Також незалежно від стану зубів і ротової порожнини важливо регулярно відвідувати стоматолога для профілактичного огляду і звертати увагу на всі неприємні симптоми.
Лікування хвороби
На жаль, учені ще не розробили ефективного лікування пародонтозу. Жодні препарати не можуть зупинити процес рецесії ясен. Однак існують методи впливу, які уповільнюють прогресування хвороби. Пацієнтам рекомендується:
- навчитися правильної гігієни порожнини рота, використовувати м’яку або надм’яку щітку, щоб не травмувати м’які тканини;
- відмовитися від застосування зубних паст із високим коефіцієнтом абразивності;
- проводити реставрацію і лікування зубів тільки у кваліфікованого фахівця, оскільки неправильна техніка в разі пародонтозу може посилити проблему накопичення нальоту і прискорити процес рецесії ясен;
- у разі гіперчутливості дентину використовувати десенсибілізуючу зубну пасту.
Для маскування дефектів оголених коренів зубів лікарі можуть порекомендувати проведення реставрації — встановлення коронок або вінірів (3).
Варто враховувати, що домашні методи терапії пародонтозу не дають жодного позитивного результату. А в деяких випадках вони й зовсім можуть завдати шкоди, спровокувати подразнення, запалення і посилити підвищену чутливість. Тому всі рекомендації про домашнє лікування можуть стосуватися лише регулярної та якісної гігієни ротової порожнини.
Серед можливих сучасних методів лікування пародонтозу:
- магнітолазерна терапія, яка покращує трофіку тканин і має антиоксидантний вплив;
- терапію стовбуровими клітинами;
- хірургічне лікування, зокрема пластика ясен клаптевим методом.
Існують також методи, які сприяють регенерації кісткових тканин, зокрема остеопластика альвеолярних відростків. Якщо в пацієнта спостерігаються хиткі зуби, йому призначають шинування.
Застосування препарату Стоматидин®
Щоб лікування пародонтозу було ефективним, воно повинно мати комплексний характер. Лікарі іноді радять за такої хвороби проводити полоскання зі Стоматидин®. Це препарат, який містить гексетидин. Така діюча речовина є антисептиком широкого спектра дії (5). Його використання дає змогу:
- усунути патогенні мікроорганізми;
- усунути смердюче дихання (якщо пародонтоз супроводжується галітозом);
- попередити появу зубного нальоту (6).
Також Стоматидин® при пародонтозі рекомендують використовувати після оперативного лікування. Він допоможе:
- стимулювати регенеративні процеси тканин ясен;
- знизити ризик ускладнень (пародонтального абсцесу, флегмони та остеомієліту щелепи);
- зменшити дискомфорт і біль у яснах;
- запобігати приєднанню вторинної інфекції (6).
Розчин Стоматидин® із гексетидином у складі чинить пролонговану (8–10 годин) протимікробну дію. Навіть після одноразового полоскання препарат продовжує діяти ще 8–10 годин завдяки підтримці високої концентрації активної речовини в слизових оболонках (6). Дізнатися більше про особливості такого препарату та схему його застосування можна на офіційному сайті або в інструкції із застосування лікарського засобу.
Пародонтоз або рецесія ясен — це не просто естетична проблема, а серйозне захворювання, яке підвищує чутливість зубів, збільшує ризик виникнення карієсу та передчасної втрати зубів. Тому своєчасне виявлення такого порушення та його адекватне лікування відіграє дуже важливу роль для збереження стоматологічного здоров’я. Водночас кожній людині варто дбати про підтримання гігієни порожнини рота, своєчасне лікування запальних хвороб пародонту та стоматологічних проблем. Дуже важливо регулярно відвідувати стоматолога для огляду та отримання консультації лікаря щодо аспектів здоров’я ротової порожнини.
Попри те, що методів лікування пародонтозу не існує, лікарі використовують різні методи впливу, які допомагають сповільнити рецесію ясен, знизити чутливість і відновити естетику ротової порожнини. Стоматидин® — антисептичний розчин, який може прийти на допомогу при лікуванні запалення при пародонтозі та відновленні після хірургічного впливу. Він не тільки усуває патогенні мікроорганізми в ротовій порожнині, а і сприяє зменшенню неприємних і больових відчуттів.
- Ana Suzy Jati, Laurindo Zanco Furquim and Alberto Consolaro. Gingival recession: its causes and types, and the importance of orthodontic treatment. Dental Press J Orthod. 2016 May-Jun; 21(3): 18–29.
- Jean-Claude Imber and Adrian Kasaj. Treatment of Gingival Recession: When and How? Int Dent J. 2021 Jun; 71(3): 178–187.
- Koppolu Pradeep, Palaparthy Rajababu, Durvasula Satyanarayana. Gingival Recession: Review and Strategies in Treatment of Recession. Case Rep Dent. 2012; 2012: 563421.
- Bruno G. Looscorresponding and Thomas E. Van Dyke. The role of inflammation and genetics in periodontal disease. Periodontol 2000. 2020 Jun; 83(1): 26–39.
- Hexetidine. National Library of Medicine.
- Інструкція до препарату Стоматидин (https://compendium.com.ua/dec/267473/)
